Українські компанії ще до 2015 року були зобов’язані надавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників. Проте деякі ігнорують цю вимогу.
6 лютого 2018
16743 компанії в Україні не зазначили своїх кінцевих власників.
Українські компанії ще до 2015 року були зобов’язані надавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників. Проте деякі ігнорують цю вимогу.
Власник компанії, має вирішальний вплив на діяльність компанії та несе за неї відповідальність. Якщо ми не маємо даних про кінцевих власників — ми, за великим рахунком, нічого не можемо сказати і про компанію.
У кожної компанії є власник. Ним може бути або юридична особа (компанія) або людина.
Якщо компанією володіє юридична особа, виникає закономірне питання — а хто ж володіє наступною компанією. Якщо нею знову володіє компанія — ми повторюємо запитання. Врешті ми знаходимо людину, яка заснувала найпершу компанію в цьому ланцюжку.
Цю людину називають кінцевим бенефіціарним власником. Він же — власник, отримувач, засновник, учасник, володілець, активотримач, бенефіціар, контролер. Усі ці слова є синонімами.
Власник має вирішальний вплив на управління бізнесом, формує склад керівництва, несе відповідальність за діяльність компанії та отримує від неї прибуток.
Так, у 2014 році до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» були внесені зміни. Згідно з ними, в Єдиний деражвний реєстр підприємців мала вноситися інформація про:
Кінцевого власника юридичної особи.
Кінцевого власника засновника, якщо засновник — юридична особа.
Структуру власності засновників (Це дає можливість встановити, хто з власників найбільше впливає на бізнес).
В 2017 році Україна отримала фінансування і стала однією з перших країн, які долучилися до проекту Open Ownership. Інформація про власників компанії була викладена на українському порталі відкритих даних, стала можливою її автоматична обробка.
Компанії зобов’язані встановлювати свого кінцевого власника, регулярно оновлювати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору.
Відповідальність за відсутність цієї інформації теж лежить на юридичній особі. Так в своєму коментарі ДП НАІС, яке викладає ЄДР у форматі відкрити даних, зазначає: «У відкритому доступі публікуються лише ті відомості, які наявні у ЄДР. Тобто, якщо юридична особа не зверталася до державного реєстратора із документами для внесення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, то інформація щодо бенефіціарних власників відображатися не буде».
Окрім цього не всі компанії зобов’язані надавати інформацію про кінцевих бенефіціарів. До таких виключень належать:
Компанії, власник яких — фізична особа.
Державні та комунальні підприємства.
Компанії, у яких нема власника, який би володів більш як 25% статутного капіталу (наприклад, учасниками ТОВ можуть володіти 5 осіб по 20% голосів в кожного)
Термін подання даних про кінцевого бенефіціара закінчився в травні 2015 року, проте 16743 компанії так і не надали необхідну інформацію.
Адвокат Максим Лазарев називає наступні можливі причини:
Компанії фактично не здійснюють діяльність.
Власники та керівництво компаній не слідкують за змінами у законодавстві, а тому не виконали його вимог.
Власники та керівництво компаній умисно не подали дані (зокрема у зв’язку з фактичною відсутністю відповідальності за таку бездіяльність).
«Багато компаній, особливо власниками яких є компанії-нерезиденти, вказали своїми бенефіціарами, так званих „номіналів“, тобто довірених осіб (агентів, посередників тощо). Поки ніхто не перевіряє достовірність внесених до реєстру даних»,
— розповідає Максим Лазарев.
В народі такі компаніями називають «матрьошками». Це довгий ланцюжок з юридичних осіб, останній з яких зареєстровані за кордоном, а їх номінальний власник є підставною особою.
«На сьогодні найбільші проблеми підприємству яке не подало даних про бенефіціарів може створити банк, я якому таке товариство буде відкривати рахунок. На суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення ділових відносин або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта є неможливим або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені»,
— пояснює Максим.
«Якщо ви починаєте працювати з компанією, в відомостях про яку не вказаний бенефіціар, завжди варто принаймні поцікавитися, з чим це пов’язано. Вже спираючись на відповідь приймати рішення щодо подальшої співпраці»,
— коментує Максим Лазарев.
«Компанія без бенефіціарів може брати участь у тендерах, проте замовник в обов’язковому порядку має вимагати від учасників подання інформації про кінцевого бенефіціара. У разі відсутності інформації про кінцевого бенефіціара замовник зобов’язаний відхилити такого учасника»,
— коментує Сергій Миткалик, виконавчий директор Антикорупційного штабу. Його думку також підтвердив Іван Лахтіонов, координатор Dozorro, Проектний менеджер Transparency International Україна.
Джерело: Опендатабот
Отримуйте аналітику від Опендатабот в Телеграм каналі
Канал Опендатабот