Ви — власник інформації про вас. Розберемося, як це гарантує Конституція.
28 червня 2018
Ви — власник інформації про вас.
Цей принцип закріплений в ряді міжнародних документів, наприклад, в «Конвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних». Відображений цей принцип і в інших законах: наприклад, в Європейському союзі — в «Директиві про захист даних 95/46/EC», в Англії — в Законі «Про захист даних» 1995 року.
Саме на підставі цих документів французька журналістка Юдит Дюпорталь запитала у сервісу знайомств Tinder всі дані, які компанія зберігає про неї. Виявилося, що це
Так само цей принцип відображений і в Конституції України. І ми, подібно до Юдит Дюпорталь, можемо запитати в державних органів, які дані про нас вони зберігають. Зокрема в 32 статті передбачене право українців на захист даних та закріплений за державою обов’язок запитувати громадян про збирання, зберігання та використання персональних даних.
Розберемося, що саме гарантує нам Конституція та як це реалізовано в законах України.
Усю інформацію про вас умовно можна поділити на конфіденційну та відкриту. Конфіденційна інформація має бути максимально захищена, оскільки її розголошення може нашкодити людині.
Наприклад, інформація про усиновлення або про стан вашого здоров’я — закрита. Ніхто не може її розголошувати без вашого дозволу.
За розголошення інформації про усиновлення чи удочеріння,наприклад, передбачена кримінальна відповідальність — від штрафу до позбавлення волі до 3 років.
Якщо ви надаєте інформацію про себе будь-якій організації, в тому числі державному органу, ви маєте дати письмову згоду на збирання та обробку подібної інформації.
В згоді має бути зазначено:
Яка інформація збирається (номер телефону, дата народження, геолокація, історія листування з оператором).
З якою метою збирається ця інформація.
Де ця інформація буде зберігатися.
Хто буде мати доступ до вашої інформації та кому вона буде передаватися.
Якщо інформація про вас буде збиратися, оброблятися чи розповсюджуватися без вашої згоди або в інший спосіб ніж той, на який ви погоджувалися, ви можете звернутися в суд.
Відповідальність розпорядника інформації прописана в Кримінальному та адміністративному кодексі. Наприклад, за розголошення таємниці усиновлення, особу можуть оштрафувати або позбавити волі на строк до трьох років.
Процедура запиту інформації про себе прописана в Законі «Про захист персональних даних».
Для того, щоб запитати інформацію про себе, вам необхідно сформулювати запит. В ньому в можете вказати як конкретне питання (наприклад, запитати у ДФС розмір вашого податкового боргу), так і попросити надати всю інформацію про вас.
Державний орган буде зобов’язаний зібрати всю інформацію про вас та надати її вам протягом 30 днів.
Один з найрозповсюдженіших випадків — друкарські помилки.
Якщо інформація про вас, яка знаходиться у розпорядженні державного органу, не відповідає дійсності, ви можете звернутися до нього з проханням видалити або змінити ці дані.
Кожному гарантується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням недостовірної інформації Якщо розповсюдження інформації про вас нанесло вам шкоду, ви можете захищати свої права в судовому порядку. Для цього вам потрібно буде довести, яку саме шкоду було завдано.
На жаль, в Україні немає адекватної судової практики стосовно відшкодування моральної шкоди, хоча саме про неї зазвичай і йде мова, коли ми говоримо про незаконне розповсюдження інформації. Проте ця практика активно використовується в Європейському союзі та Штатах, тому вона цілком могла би бути використана й в Україні.
Джерело: Опендатабот
Отримуйте аналітику від Опендатабот в Телеграм каналі
Канал Опендатабот