64% кримінальних справ про порно стосується контенту з дітьми (оновлено)

За 7 місяців поточного року Генеральна прокуратура України звітує про 1943 справи за статтями про порно: ст.301 та 301-1 ККУ. У той час, якщо за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів відкрито 699 проваджень, то за порноконтент, пов’язаний з дітьми, — майже удвічі більше: 1244.

Це вже більше, аніж за весь минулий рік, коли було обліковано 1880 справ, з них: за ст.301 — 785 та за ст.301-1 — 1095.

Варто зазначити, що стаття 301-1 (порноконтент, пов’язаний з дітьми) була відокремлена у 2021 році, але статистика за нею у звітах ГПУ з’явилась у лише у 2022 році.

Зростання кількості справ за статтею 301 ККУ спостерігається з 2020 року. Проте якщо у 2021 та 2022, в середньому, на місяць відкритих справ за контент 18+ більшало на 27%, то цьогоріч в Україні зафіксовано справжній бум — +77% проваджень на місяць. За січень-липень 2023 року до суду надійшло 69% від загальної кількості справ, відкритих за дорослий контент.

За даними BRDO, у 2021 році правоохоронці витратили близько 85,5 тис робочих годин на справи за статтею 301 ККУ про поширення дорослого порно. Це приблизно рік щоденної роботи без відпусток 41 слідчого. Нагадаємо, що у 2021 році до суду потрапила лише половина справ про порно, ще 205 були закриті на етапі досудового слідства.

Контекст

15 серпня в Україні стартувало обговорення нового законопроекту щодо декриміналізації дорослого порноконтенту. Водночас у проекті не скасовується відповідальність за створення порно, пов’язаного з дітьми (ст. 301-1), і посилюється відповідальність за розповсюдження контенту 18+ серед неповнолітніх.

Наразі українське законодавство передбачає наступну відповідальність: — ст 301 ККУ виготовлення та обіг порно: штрафи до 68 тисяч грн, обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років. У випадку, якщо контент поширився серед неповнолітніх, то сума штрафу зростає до 85 тисяч грн, а позбавлення волі — до пʼяти років. — ст 301-1, одержання доступу до дитячої порнографії, передбачає відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

Натомість чіткого розуміння, що саме вважається «розповсюдженням» порнографії, у держави немає, а стаття не вбачає різниці між власним та комерційним сексуальним контентом.

Фактично, кожен українець може опинитися у ситуації, коли за відправку своїм партнерам чи знайомим еротичного фото або порновідео цілком можна отримати кримінальний вирок. Водночас люди, які займаються виготовленням дорослого контенту, не мають можливості бути захищеними, працювати офіційно та сплачувати податки.