Понад 173 млн грн відшкодування вже присудили Рф українські суди

Українські суди першої інстанції винесли щонайменш 8 рішень щодо відшкодування шкоди, завданої військовою агресією Російської Федерації. Найбільший позов сягає 154 млн грн. Загалом країні-агресору присудили відшкодування українцям збитків на суму понад 173 млн грн.

Станом на початок 2023 року на розгляді національних судів перебуває 209 справ щодо відшкодування Росією майнової та моральної шкоди українцям та українським компаніям. Згідно з даними сервісу «Бабуся», частіше до суду звертаються громадяни, що втратили своє майно внаслідок збройної агресії РФ. Таких справ у судах більшість — 154, 7 з них вже у стадії апеляційного розгляду.

Лише 55 справ щодо відшкодування шкоди державою-агресором подані бізнесом. Натомість, за даними дослідження експертів проєкту «Росія заплатить» KSE Institute, за підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Шкода попередньо оцінюється у $13 млрд.

ЗображенняДані

Судові справи щодо відшкодування шкоди державою-агресором

Цивільні	154	73.7%
Господарські	55	26.3%

Більшість справ, поданих на апеляцію, перебували на розгляді перших інстанцій до повномасштабного вторгнення та позовні вимоги в них були незадоволені. Натомість майже усі позови, подані після 24 лютого 2022 року, суди задовольняють у повному обʼємі — за умови, якщо розмір завданих майнових збитків та моральної шкоди доведено.

«По матеріальним збиткам ситуація більш-менш стандартна. Потрібно довести право власності на майно, факт завдання шкоди, її розмір, надати докази, що шкода завдана РФ. Моральна шкода оцінюється суб’єктивно. Потрібно чітко обґрунтувати та підтвердити наявність моральних страждань саме внаслідок конкретних дій РФ. Позивачі звільняються від сплати судового збору у цій категорії судових справ», 

— коментує радник судової практики Sayenko Kharenko Олексій Колток.

З 16 вересня 2022 року РФ більше не є учасницею Конвенції щодо захисту основоположних прав та свобод людини, тому подання позову проти країни-агресора до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) наразі неможливе. Водночас, російських активів в Україні майже не залишилось, тому такі рішення можуть виконуватись в іноземних юрисдикціях.

Зазвичай для виконання судових рішень в іноземних юрисдикціях країна, проти якої подано позов, має надати свою згоду. Вочевидь, у випадку зі збройної агресією РФ такої згоди чекати не варто. Подібні позови стали можливі через те, що з 2014 у РФ не має судового імунітету. Це підтверджено Верховним Судом у Постанові Конституційного Суду ВС від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19.

Коли механізм запрацює, важливо не витрачати час на проходження судових процедур в Україні, оскільки виникне конкуренція стосовно російських активів, на які можна буде звернути стягнення. Олексій Колток радить звертатись до національних судів за відшкодуванням збитків з рф вже зараз ще з кількох міркувань:

• позивач отримає документ, який зафіксує розмір вимог до рф. Таке право вимоги de facto є активом, може продаватись або відступатись;
• обставини, встановлені судовими рішеннями, не підлягають доказуванню під час вирішення інших справ. Тобто коли механізми виплати компенсацій будуть запроваджені, не потрібно буде втрачати час, віднаходити документи та шукати свідків задля доведення своїх вимог.