Понад 1,4 тисячі комунальних підприємств збанкрутували в Україні за 10 років

Зростання банкрутства КП в Україні спостерігалося з року в рік. Зокрема, рекордним виявився 2021 рік.

ЗображенняДані

Динаміка банкрутств комунальних підприємств в Україні

Рік	2017	2018	2019	2020	2021	2022	2023
Кількість	280	225	265	184	378	46	21

Найчастіше визнавалися несплатоспроможними та ліквідувалися комунальні підприємства на Дніпропетровщині, Київщині, Львівщині, Харківщині та Одещині. З усіх міст країни найбільша кількість таких КП зафіксована у Дніпрі, Кривому Розі, Херсоні, Харкові та Львові.

ЗображенняДані

Замість банкрутства та проведення розрахунків з кредиторами більшість КП досі подають на самоліквідацію за рішення власників — отже, в судовому реєстрі з’являється лише 10% справ. У випадку, коли комунальне підприємство самоліквідується, уникаючи судових процедур банкрутства, кредитори просто не встигають відреагувати та звернутись до суду для стягнення заборгованості.

«До прийняття Кодексу України з процедур банкрутства у 2019 році місцеві органи влади могли самочинно не застосовувати судові процедури до комунальних підприємств. Так проблемні КП не визнавались банкрутами, борги накопичувались, а стягнути їх було неможливо. Наразі привілеї відсутні та до комунальних підприємств застосовуються такі ж процедури, як і до інших юридичних осіб», 

— коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих — фахівець з питань банкрутства.

Розрахунок з кредиторами має відбуватись за рахунок майна підприємства — йдеться про так звану ліквідаційну масу банкрута. Проте не все майно належить саме КП, а може бути наданим громадою у користування або управління. Тож, якщо у комунального підприємства не знайдеться власного майна, то кредитори залишаються без задоволення своїх вимог.

Варто згадати, що комунальні підприємства ще й зазвичай мають специфічний склад кредиторів — переважно, це енергетичні компанії та державні органи (ДПА, ФСС, ПФУ тощо). Це ускладнює вирішення більшості питань, зокрема, погодження дії арбітражного керуючого, порядок реалізації активів банкрута тощо. Відповідно, затягуються й загальні строки проведення процедури банкрутства.

«Комунальні підприємства—боржники все ще вкрай рідко переходять до процедури поновлення платоспроможності — санації. Це пов’язано з численим переліком складних умов та тривалих погоджень, які необхідно врахувати для реалізації плану санації та конкретних санаційних заходів не лише з кредиторами (що само по собі доволі складно), але й, головним чином, з органом місцевого самоврядування», 

— коментує арбітражний керуючий.

Ще одна проблема — це фактична відсутність майна, що формально рахувалось на балансі комунального підприємства. Якщо під час його «розшуків» будуть встановлені факти незаконного виведення майна або навмисне доведення до банкрутства , — відповідають й треті особи або органи, які до цього доклали руку. Це можуть бути як очільники підприємства, так й органи місцевого самоврядування.

У випадку з некомерційними КП відповідальність може бути покладена на місцеві ради як на засновника підприємства. Наразі вже наявна практика щодо таких стягнень з місцевих рад. У результаті через додаткові витрати місцевого бюджету відшкодування боргів некомерційних КП перекладається на плечі мешканців громади.

За загальною процедурою банкрутства борги погашаються за рахунок майна банкрута. Якщо комунальне підприємство є комерційним, то воно самостійно відповідає за свої зобов’язання, зокрема, й борги.