Як банки працюють з простроченими кредитами та позичальниками
13 березня 2023
Через повномасштабну війну 2022 році частка NPL (прострочених протягом 90 днів кредитів) в цілому по українській банківській системі зросла з 34% до 39%.
Як велика війна вплинула на кількість прострочених кредитів та що банки роблять, аби повернути свої кошти — розбираємось.
Аби вирішити ситуацію з непрацюючими кредитами, банк має два варіанти: позиватись до боржника в суді або продавати зовнішнім колекторам цю заборгованість.
У випадку продажів боргу колекторам, в середньому, банк отримує лише 10% від суму заборгованості. Натомість не виключено, що «у комплекті» йдуть корупційні ризики — у випадку, якщо проблемний портфель продано за безцінь колекторській компанії, повʼязаній з банком, його посадовцями або відділом стягнення. У випадку, якщо банк звертається до суду, є шанси отримати всю суму кредиту та повернути витрати безпосередньо на судовий процес.
Від початку повномасштабного вторгнення вся банківська система була змушена перебудувати свої процеси. Опендатабот відстежує кожен суд, де банки є позивачем, відповідачем чи третьою особою. Загалом торік українськи банки були сторонами у 56 670 судових справах. Це на 37% менше, аніж до початку великої війни.
Топ-10 банків, які найчастіше беруть участь у судових процесах, зменшили свою активність у 2022 році. Так, державні ПриватБанк та Ощадбанк подали позовів удвічі менше, аніж у 2021. Найбільше падіння позовної роботи спостерігається у А-Банка — аж у три рази.
Назва банку | 2022 | 2021 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
Позови банка | Позови до банку | NPL | Позови банка | Позови до банку | NPL | |
АТ «ПриватБанк» | 16 008 | 2 140 | 86% | 35 680 | 1 794 | 91% |
АТ «Універсал банк» | 14 373 | 186 | 3% | 19 935 | 2 500 | 4% |
АТ «Ощадбанк» | 3 267 | 397 | 36% | 6 130 | 351 | 23% |
АТ «А-Банк» | 2 720 | 113 | 21% | 7 993 | 2 879 | 5% |
АБ «Укргазбанк» | 2 145 | 71 | 28% | 1 959 | 117 | 10% |
АТ «СЕНС БАНК» | 1 588 | 1 384 | 23% | 3 434 | 2 258 | 4% |
АТ «Райффайзен Банк» | 1 490 | 209 | 14% | 1 613 | 400 | 1% |
АТ «Кредобанк» | 1 249 | 103 | 15% | 1 584 | 192 | 3% |
АТ «Таскомбанк» | 831 | 67 | 17% | 715 | 93 | 2% |
АТ «УкрСиббанк» | 482 | 190 | 6% | 951 | 307 | 1% |
«Зважаючи на зростання NPL, ми очікували збільшення позовів від банків до судів — проте цього не відбувається. Отже, банки готуються до продажу кредитних портфелів колекторам — що призводить до збільшення збитків та корупційних ризиків»,
— зазначає Олексій Іванкін, керівник Опендатабот.
Аби повертати свої кошти без корупційної складової та роботи з колекторами, банкам потрібно автоматизувати стягнення — спрощувати генерацію позовів, контроль знаходження справ до суду, засідань та рішень, роботи судових виконавців — зокрема, й за допомогою відкритих даних та АРІ Опендатаботу.
Держава за останні роки значно покращила судове стягнення: з’явився інститут приватних виконавців та автоматична система блокування рахунків боржників. Це можливість не лише офіційно повернути в банк кредитні кошти, а й поліпшити власний імідж та рівень довіри від НБУ.
Джерело: Опендатабот
Отримуйте аналітику від Опендатабот в Телеграм каналі
Канал Опендатабот