Менше 1% усіх посилок потрапили під мито за чотири роки

З понад 272 млн посилок найбільше надійшло у 2024 році — 75 млн. Це у 1,3 раза більше, ніж до повномасштабного. За рік відправлень побільшало в 1,6 раза.

ЗображенняДані

Скільки посилок надійшло в Україну

Рік	2020	2021	2022	2023	2024
Кількість посилок	61 444 315	56 734 187	29 302 186	49 534 626	75 360 186

На понад 2 млн посилок було накладене мито з 2020 по 2024 рік — 0,75% від загальної кількості. Завдяки миту до держбюджету надійшло 668 млн грн податків за цей час.

Понад 185 млн грн надійшло до держбюджету торік. Це на 15% більше, ніж у 2023 році. Водночас, якщо перерахувати цю суму за середньорічним курсом євро, надходження до бюджету за рік зросли лише на 5%. У порівнянні до 2021 мита надійшло аж на 41% більше, але коливання курсу звели різницю до 2,5%.

В середньому, торік доплата на 1 посилку становила 351 грн (приблизно 8 євро). Наразі придбаний на іноземних маркетплейсах товар вартістю до 150 євро потрапляє в Україну без сплати ПДВ (20% від ціни) та мита (близько 10%).

ЗображенняДані

Скільки грошей надійшло до держбюджету від мита

Рік	2020	2021	2022	2023	2024
Сума, млн грн	92,8	131,6	97,9	160,7	185,5

На сайті Верховної Ради зареєстровано два законопроєкти № 12429 і № 12430, які передбачають скасування поточного ліміту у 150 євро на безподаткові посилки та оподаткування міжнародних посилок ПДВ 20%. Винятком є лише відправлення до 45 євро між звичайними людьми.

Сервіс доставки Meest у відповідь на звернення клієнтів підтримав петицію проти цих законопроєктів. На їх погляд, нововведення можуть мати оберемок негативних наслідків:

• Здорожчання всіх міжнародних товарів на 20-30% для людей.
• Збільшення термінів доставки через додаткові митні процедури. За підрахунками команди Meest, для обробки такого обсягу відправлень знадобиться збільшити штат митників щонайменше у 10 разів. Це означає сотні мільйонів гривень додаткових витрат лише на зарплати щомісяця, не враховуючи необхідність забезпечення нових співробітників приміщеннями, обладнанням та програмним забезпеченням.
• Ускладнення роботи волонтерів, які замовляють товари для військових з-за кордону. Значна частина військового спорядження та критично важливих комплектуючих для ЗСУ надходить через міжнародні поштові відправлення від волонтерів та діаспори. За оцінками команди Meest, близько 20-30% всіх міжнародних посилок — це товари, які люди купують за кордоном на потреби ЗСУ. Реальна частка таких відправлень може бути навіть більшою — наведені цифри є лише попередньою оцінкою.

«Коли Міністерство економіки збирало гравців нашого ринку для консультацій, то колеги висловлювали негативну позицію щодо цих ініціатив. Замість очікуваного збільшення надходжень до бюджету, ми можемо отримати протилежний ефект: зростання тіньового сектору та відновлення «сірих» схем імпорту. Зокрема, йдеться про нелегальні перевезення через кордон мікроавтобусами, які вже є причиниою багатокілометрових черг на прикордонних пунктах пропуску.

Парадоксально, але замість посилення контролю за цими «сірими» схемами, держава створює додаткові бар’єри для прозорих поштових відправлень, де кожна посилка має трекінг-номер, супровідну документацію та проходить офіційне оформлення. За оцінками експертів, скасування безподаткового ліміту призведе до скорочення кількості міжнародних відправлень у чотири рази, при цьому митниці доведеться перевіряти всі 100% посилок. Особливо нераціональним це виглядає у випадку з дешевими товарами з іноземних маркетплейсів вартістю 2-3 долари, де очікуваний ПДВ буде меншим за вартість години роботи залучених працівників митниці та логістичних компаній для їх оформлення. Це не тільки не компенсує зростання адміністративних витрат, але й призведе до падіння прибутків логістичних компаній, які забезпечують прозорий імпорт», 

— коментує Марта Янків, СМО Meest Group.

До порівняння, подібна система Import One Stop Shop в ЄС впроваджувалась близько 5 років. Спочатку було створено необхідну інфраструктуру, налагоджено усі процеси, й лише після цього почали змінювати правила оподаткування. Весь процес відбувався в умовах стабільної економіки та мирного часу. У випадку країни у розпал війни спроба реалізувати такі масштабні зміни за кілька місяців, без належної підготовки та в умовах війни, виглядає передчасною, вважає Марта.

Побоювання поштових операторів частково виправдані — але лише у межах законопроєкту, запропонованого восени Мінфіном, коли пропонувалось просто прибрати пільгу та перекласти сплату ПДВ на отримувачів, зауважує Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики.

Водночас нові депутатські законопроєкти № 12430 та № 12429 вирішують більшість описаних раніше проблем. На думку експерта, ці проєкти, у комбінації із перезавантаженням митниці міжнародними експертами, введенням чітких та зрозумілих показників ефективності роботи митної та податкової служб, допоможуть звести нанівець сірі схеми ввозу товарів в країну та підтримати українського виробника.

«Необхідність законодавчих змін пов’язана із збільшенням у рази ввезення в Україну китайських товарів без сплати податків, що позбавляє конкурентоздатності та витісняє з ринку українських виробників аналогічних товарів. Адже у поточній ситуації, коли українські виробники сплачують ПДВ та решту податків, а китайські не сплачують — національний продукт знаходиться у завідомо програшній позиції.

Щороку кількість неоподатковуваних посилок зростає приблизно на 40% — вже у поточному році введення ПДВ поповнило б бюджет щонайменше на 17 млрд грн. Майбутній закон має працювати за схемою податку на Google та Meta, коли платформи стягують цей податок відразу при покупці та самостійно сплачують через компаній-посередників або ж українські представництва.За такої умови у держави та поштових операторів не виникне додаткових витрат на реалізацію цього закону. Також нові норми законів не торкнуться обладнання оборонного призначення, яке завозять благодійні фонди, держпідприємства, волонтери — для них збережеться пільга з ПДВ на обладнання та складові для нього», 

— коментує Олег Гетьман.

Співвласник Нової Пошти Володимир Поперешнюк зауважує, що проблема збільшення податків на дешеві товари в тому, що підняття податків збільшить ціни, зменшить купівельну спроможність та сповільнить економічний розвиток. На його думку, у разі впровадження податку на дешеві посилки, станеться колапс на митниці, а витрати на обробку митних процедур будуть більшими, ніж самі митні збори.

Водночас посилення українського виробника не станеться, бо протекціонізм не посилює виробника, а лише послаблює конкуренцію.