Рейдерство у війну: як в українців «віджимають» майно/бізнес та чи доходять справи до суду

Кількість порушених проваджень щодо рейдерства в 2022 році в цілому й, зокрема, під час воєнного стану, суттєво знизилась. У порівнянні з відповідним періодом торік, кількість облікованих кримінальних проваджень по рейдерству в Україні за 10 місяців зменшилась у більш ніж 5 разів.

Так, за 10 місяців минулого року було зафіксовано 614 проваджень, цьогоріч — 120 справ. Більшість цих справ було зареєстровано за літо та початок осені 2022 року. Ці та інші дані фіксуємо на сторінці про рейдерство в Україні.

Більш ніж половина проваджень — 66 з 120 — зареєстровано за через підробку документів для проведення державної реєстрації бізнесу та фопів (стаття 205-1 ККУ). Удвічі менше справ зареєстровано за протидію господарської діяльності (стаття 206 ККУ) та лише 19 проваджень — за протиправне заволодіння майном (стаття 206-2 ККУ).

Утричі зменшився відсоток справ, які доходять до суду. Якщо торік це було 36% від загальної кількості облікованих проваджень, то цьогоріч — всього 12% або 14 проваджень з 120.

Переважно до суду доходять провадження за статтею 205-1 — підробка документів (13 проваджень з 14). За статтею про протиправне заволодіння майном жодної справи у 2022 році до суду не дійшло.

Директор департаменту Офісу протидії рейдерству Віктор Дубовик вважає, що зменшення кількості справ щодо рейдерства в 2022 році пов’язано із переліком швидких технічних та юридичних заходів, прийнятих державою 24 лютого. Зокрема, мова про закриття реєстрів, реєстр державних реєстраторів та обмеження проведення реєстраційних дій на підставі довіреності.

«Міністерство юстиції у день початку повномасштабного вторгнення повністю вимкнуло доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП) і на Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Зараз можна констатувати, що до моменту поступового відновлення доступу жодним кіберзлочинцям не вдалося дістатися до відомостей, що містяться в цих реєстрах.

Крім того, доступ до системи державної реєстрації надалі був лише у тих державних реєстраторів, яких раніше не блокували на строк більше 3-х місяців чи не анулювали доступу до відповідного реєстру. Це стало додатковим запобіжником від незаконних атак на власність та бізнес.

Також Уряд ввів певні обмеження та заборони щодо проведення нотаріальних дій та державної реєстрації на період воєнного стану — зокрема, йдеться про реєстраційні дії, пов’язані з відчуженням часток у статутних капіталах на підставі довіреностей, зокрема й іноземних. Варто зазначити, що наразі юридична особа не може змінити місцезнаходження на адресу, як належить до території ведення активних бойових дій або тимчасово окуповані ворогом», 

— коментує Віктор Дубовик.

Керівник Офісу протидії рейдерству зазначає, що на першому етапі після вторгнення відповідні заборони та обмеження були доволі жорсткі та дозволявся лише доволі малий перелік реєстраційних дій. На сьогодні більшість реєстраційних дій дозволено, але для певних встановлені нові особливості роботи, аби запобігти незаконним реєстраційним діям.