Рішення

від 01.07.2020 по справі 160/2860/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року Справа № 160/2860/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ :

13.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- № UA100000/2019/000002/2 від 09.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10001;

- № UA100000/2019/000015/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10012;

- № UA100070/2019/010012/2 від 20.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10026;

- № UA100000/2019/000003/1 від 09.01.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00003.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю оскаржуваних рішень внаслідок того, що всі подані декларантом документи не містять жодної обставини (розбіжності), за допомогою яких відповідач намагається спростувати достовірність числових значень складових митної вартості, а оскаржувані рішення не містять обґрунтувань того, що виявлені недоліки будь-яким чином впливають на митну вартість товару.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 відкрито провадження у справі № 160/2860/20 та призначено розгляд останньої за правилами загального позовного провадження на 13.04.2020.

Ухвалою суду від 03.04.2020 судовий розгляд справи № 160/2860/20 призначено в режимі відеоконференції поза межами суду на 13.04.2020 об 13:30 год.

13.04.2020 у підготовчому засіданні по справі № 160/2860/20 оголошено перерву до 22.04.2020.

16.04.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами розгляду поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, виявлені розбіжності, а також відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

22.04.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій викладено правову позицію аналогічну зазначеній в позовній заяві та наголошено, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними, такими, що не підкріплені жодними належними доказами та взагалі не відповідають нормам чинного законодавства.

22.04.2020 підготовче засідання по справі № 160/2860/20 відкладено на 27.04.2020.

27.04.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких підтримано правову позицію викладену у відзиві на позов та зазначено, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, прийняті у межах та на підставі наявних у Київської митниці Держмитслужби повноважень, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

27.04.2020 представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представників позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи № 160/2860/20 в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищезазначене та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, а також те, що відповідачем не повідомлено про причини неявки в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.09.2019 між ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (Покупець) та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 020919.

За умовами даного Контракту (з урахуванням додаткової угоди від 10.10.2019) Продавець продає, Покупець купує товар у кількості, асортименті і за ціною, що визначаються в рахунках-фактурах, на кожну партію товару відповідно (п. 1.1. Контракту).

Умови поставки: CIF - Одеса (Інкотермс 2010) (п. 2.1. Контракту).

Вантажовідправником за цим Контрактом може виступати третя особа (п. 2.4. Контракту).

Загальна сума Контракту становить 1 000 000,00 доларів США (п. 3.1. Контракту).

Оплата товару за цим за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку Покупця на рахунок Продавця протягом 90 днів з дня поставки товару (п. 3.2. Контракту).

Датою оплати товару є дата зарахування коштів на рахунок Продавця відповідно до чинних норм законодавства (п. 3.3. Контракту).

Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД (п. 3.4. Контракту).

Вартість тари, маркування, упаковки, перевезення, переміщення (в тому числі навантаження, вивантаження), страхування, включені в ціну товару. Тара є безповоротною (п. 3.5 Контракту).

У грудні 2019 та січні 2020 за наведеним Контрактом на адресу позивача, на умовах поставки CIF, надійшли Товари:

- на суму 43 917,25 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2019/217345 від 09.12.2019 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 39 032,40 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2019/217984 від 16.12.2019 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 77 013,09 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2019/814132 від 20.12.2019 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 37 912,82 USD (доларів США) - відповідно до INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 та інших документів, які ТОВ ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ подало відповідачу разом з електронною митною декларацією № UA100070/2020/410170 від 08.01.2020 з метою здійснення митного оформлення товару.

Під час декларування вказаного товару, відповідно до вищенаведених ЕМД загальна вартість товару визначена декларантом (позивачем), керуючись ст.ст. 57, 58 МК України, за основним методом - а саме, за ціною, що передбачена Договором.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, позивачем до митного органу були надані такі документи.

По ЕМД № UA100070/2019/217345 від 09.12.2019:

- декларація митної вартості за № 1719, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19110551 від 01.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 005496 від 06.12.2019 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ008 від 01.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-2939 від 09.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 01.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151165884 від 01.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист № 0912/1 від 09.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

По ЕМД № UA100070/2019/217984 від 16.12.2019:

- декларація митної вартості за № 1760, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19110748 від 08.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) A№ 006177 від 14.12.2019 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ009 від 08.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-3024 від 16.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 08.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151165937 від 08.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист № 1612/1 від 16.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

По ЕМД № UA100070/2019/814132 від 20.12.2019:

- декларація митної вартості за №1799, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № MT010 від 06.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19110789 від 06.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 005665 від 16.12.2019 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ010 від 06.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-3097 від 20.12.2019 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 06.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151165811 від 07.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000), - зокрема: лист № 2012/1 від 20.12.2019 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

По ЕМД № UA100070/2020/410170 від 08.01.2020:

- декларація митної вартості за № 1842, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД;

- пакувальний лист PACKING LIST № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0271);

- рахунок-проформа PROFORMA-INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0325);

- рахунок-фактура INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0380);

- коносамент BILL OF LADING № MRFB19111748 від 20.11.2019 (код документу 0705);

- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) А№ 777641 від 04.01.2020 (код документу 0730);

- документ про походження товару INVOICE № МТ013 від 20.11.2019 (код документу 0862);

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Висновок експерта № ГО-29 від 08.01.2020 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016);

- некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість - зокрема, комерційна пропозиція OFFER б/н від 20.11.2019 (код документу 3022);

- страховий поліс CARGO TRANSPORTATION INSURANCE POLICY № 100716224151166395 від 20.11.2019 (код документу 3530);

- контракт № 020919 від 02.09.2019 (код документу 4100);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткова угода від 10.10.2019 (код документу 4103);

- інші некласифіковані документи (код документу 9000),-зокрема: лист № 0801/2 від 08.01.2020 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаних партій товару, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, а саме: № UA100000/2019/000002/2 від 09.12.2019, № UA100000/2019/000015/2 від 16.12.2019, № UA100070/2019/010012/2 від 20.12.2019, № UA100000/2019/000003/1 від 09.01.2020, якими скориговано заявлену позивачем митну вартість за другорядним методом 2г - резервний метод.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 4 ст. 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч. 5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 1, 2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ст. 59 МК України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать, що митну вартість, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 64 МК України.

З відзиву на позов слідує, що за результатами митного контролю відповідач дійшов висновку, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності.

Так, у рішенні про коригування митної вартості № UA100000/2019/000002/2 від 09.12.2019 митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- у відповідних графах коносаменту від 01.12.2019 № MRFB19110551 не зазначено про попередню оплату фрахту;

- страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару;

- експертний висновок від 09.12.2019 № ГО-2939 не може бути підставою для визначення митної вартості товару, оскільки в ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення, тобто експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару;

- комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару.

У рішенні про коригування митної вартості № UA100000/2019/000015/2 від 16.12.2019 митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- у відповідних графах коносаменту від 08.11.2019 № MRFB19110748 не зазначено про попередню оплату фрахту;

- страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару;

- відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 МК України не дозволяє здійснити перевірку достовірності наведених у страховому полісі відомостей;

- експертний висновок від 16.12.2019 № ГО-3024 не може бути підставою для визначення митної вартості товару, оскільки в ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення, тобто експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару;

- комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару.

У рішенні про коригування митної вартості № UA100070/2019/010012/2 від 20.12.2019 митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- у відповідних графах коносаменту від 06.11.2019 № MRFB19110789 не зазначено про попередню оплату фрахту;

- страховий поліс не містить інформації щодо страхувальника, застрахованої особи, номера контракту, ваги та іншої інформації для ідентифікації даного документу з поставкою оцінюваного товару;

- відсутність перекладу в порушення вимог статті 254 МК України не дозволяє здійснити перевірку достовірності наведених у страховому полісі відомостей;

- експертний висновок від 20.12.2019 № ГО-3097 не може бути підставою для визначення митної вартості товару, оскільки в ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення, тобто експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару;

- комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару.

У рішенні про коригування митної вартості № UA100000/2020/000003/1 від 09.01.2020 митниця зазначає виявлені розбіжності, які, на її думку, унеможливили митне оформлення за основним методом і стали підставою для здійснення коригування, а саме:

- відсутність інформації щодо включення до складових митної вартості товару витрат на фрахт та витрат на страхування;

- в інвойсі від 20.11.2019 № МТ013 не зазначено, які складові включено до ціни товарів;

- відсутність перекладу страхового полісу від 20.11.2019 № 100716224151166395 в порушення вимог статті 254 МК України не дозволяє здійснити перевірку достовірності наведених у страховому полісі відомостей;

- експертний висновок від 08.01.2020 № ГО-29 не може бути підставою для визначення митної вартості товару, оскільки в ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення, тобто експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, не врахована кон`юнктура ринку та біржові котирування вартості сировини, яка є основною складовою при виробництві товару;

- комерційна пропозиція уявляє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару.

Однак, суд не може погодитись з вказаними висновками відповідача, з огляду на таке.

Так, ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (пункт 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (пункт 7).

З матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що поставка імпортованого позивачем товару відбулася на умовах CIF-Oдeca, що відповідає умовам контракту від 02.09.2019 року № 020919, укладеного між позивачем та іноземною компанією ZHEJIANG RICHOICE MACHINERY IMP & EXP CO., LTD (Китай) (Продавець).

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF ( вартість, страхування, фрахт ) покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А3, Б3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Крім викладеного слід зазначити, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 та 02.06.2015 (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. До того ж, декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено.

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст.ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

При цьому, суд вказує, що митниця приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.

За таких обставин, оскаржувані рішення, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці Держмитслужби - є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 12 754,59 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 184 від 23.01.2020.

З урахуванням того, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 12 754,59 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- № UA100000/2019/000002/2 від 09.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10001;

- № UA100000/2019/000015/2 від 16.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10012;

- № UA100070/2019/010012/2 від 20.12.2019 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2019/10026;

- № UA100000/2019/000003/1 від 09.01.2020 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA100070/2020/00003.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСФОРМ ЕНЕРДЖИ (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, кім. 522-1, код ЄДРПОУ 42942657) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 12 754,59 грн. відповідно до платіжного доручення № 184 від 23.01.2020.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 01 липня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко