Як регулюється криптовалюта в Україні?

Історія

В Україні немає жодного закону чи підзаконного нормативно-правового акту, який би регулював операції із застосуванням криптовалюти.

Що сталося

В судовому реєстрі дедалі частіше з’являються справи, де фігурує біткоїн. Остання з них — зловмисники зробили фінансову піраміду і заробили на ній 20 мільйонів доларів, переводячи надходження в біткоїни. Ми вирішили розібратися, чи існує хоч один нормативно-правовий документ, який би регламентував обіг криптовалют.

Чому це важливо

Україна входить в ТОП-10 країн світу за кількістю користувачів Bitcoin, проте законодавством це питання досі не врегульоване. Це провокує зростання чорного ринку, маніпуляцій та злочинності навколо цієї теми.

Bitcoin та НБУ

Ще в 2014 році НБУ надав листа щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» Bitcoin, в якому запропонував розглядати Bitcoin як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю. А також вказав, що використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються, оскільки це протирічить нормам українського законодавства"

На думку багатьох юристів, така позиція НБУ є не зовсім правильною чи зрозумілою.

Вадим Колокольніков, АО «Barristers»:

«Згідно ст.1 Закону Украни „Про НБУ“, грошовий сурогат — будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних цінностей.

Оскільки жодна криптовалюта не існує у вигляді грошових знаків, то мені невідомо, чим саме керувалось керівництво НБУ, відносячи біткоїн до грошових сурогатів. Чому ж НБУ висловив таку обережність, що більше схожа на підозрілість? Мабуть тому, що будь-яка криптовалюта по суті — це зашифрована інформація, скопіювати яку неможливо. Більше того, криптовалюта емітується безпосередньо в мережі і ніяк не пов’язана ні з будь-якою валютою або державної валютної системою, ні з її власником. Вбачається, що, не розуміючи алгоритму врегулювання її обороту, не бажаючи брати на себе політичну відповідальність, фінансові регулятори України, фактично самоусунулись від вирішення питання правового статусу криптовалют та законодавчого врегулювання операцій з ними».

В свою чергу, керівник юридичного відділу групи компаній «Smile Development» Віталій Наконечний вважає, що вказане мало наслідком здійснення тиску правоохоронних органів на бізнес.

В березні 2018 року НБУ визнало лист 2014 року неактуальним.Таке скасування, на думку адвоката Вадима Колокольнікова, може свідчити про позитивні зрушення в свідомості керівництва НБУ щодо розуміння природи криптовалют, однак питання класифікації, регулювання та оподаткування криптовалют лишилося неврегульованим.

Bitcoin та Мінфін

Міністерство фінансів України теж не визнає Bitcoin цінністю . На наш запит Мінфін відповів наступним чином:

«Відповідно до спільної заяви фінансових регуляторів наразі криптовалюти не мають визначеного правового статусу в Україні. Складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.

20 липня 2018 року на засіданні Ради з фінансової стабільності було обговорено та підтримано концепцію регулювання операцій з криптовалютами.

За результатами зустрічей, було обговорено модель здійснення операцій з криптовалютами в Україні (через зареєстровані на ліцензованих крипто-біржах рахунки у криптовалютах), визначено відповідального фінансового регулятора (НКЦПФР) та обговорено ряд питань щодо декларування та оподаткування доходів від таких операцій.

Крім цього, за погодженням всіх учасників та за підтримки членів Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради було вирішено підготувати законопроект щодо внесення змін до законодавства з метою введення до правового поля таких понять, як: „криптовалюта“, „токен“, „майнінг“, ІСО та інших термінів, а також врегулювання порядку здійснення операцій з криптовалютами, декларування володіння ними та оподаткування».

Bitcoin та законопроекти

Наразі в Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти, які покликані врегулювати дане питання:

1. Законопроект № 7183 від 06.10.2017р. «Про обіг криптовалюти в Україні»

2. Законопроект № 7183-1 від 10.10.2017р. «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні»

Обидва законопроекти визначають необхідність державного управління в сфері обігу криптовалют, повноваження регулятора визначати порядок створення і діяльності криптовалютних бірж, моніторити криптовалютні транзакції, ідентифікувати суб’єктів криптовалютних операцій.

Однак, майже півтора року вказані проекти Закону знаходяться на розгляді в профільному комітеті і строки їх розгляду та прийняття Верховною Радою України невідомі.

Сергій Рибалка, автор одного із законопроектів, народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань фінансової політики та банківської діяльності:

«Тривалий час на наш законопроект Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Апарату Верховної Ради України не могло підготувати висновок, оскільки фахівці цього управління не знали, що в ньому написати. А згідно Регламенту Верховної Ради, без висновку ГНЕУ профільний комітет не має права розглядати законопроекти.

На засіданні нашого фінансового комітету 8 лютого цього року було вирішено створити робочу групу для підготовки доопрацьованого законопроекту про стимулювання ринку криптовалют на основі головного і альтернативного законопроектів. Адже ці законопроекти концептуально різні. Зараз робоча група створена і працює над новим проектом. Саме доопрацьований законопроект і буде виноситись на розгляд у сесійну залу».

Bitcoin та суди

На даний час в судовому реєстрі є вже досить велика кількість справ, де фігурує біткоїн чи інші криптовалюти.

Вадим Колокольніков:

«В Єдиному реєстрі судових рішень є одиничні випадки розгляду цивільних справ, де фігурують криптовалюти, тому однозначної відповіді щодо судової практики, станом на сьогодні, зробити неможливо.

Наприклад, в одному рішенні суд погодився з думкою НБУ щодо „грошового сурогату“ та вказав, що „суд не може зобов’язати відповідача передати позивачу у власність товар у вигляді цифрової продукції Bitcoin, тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу“, а тому відмовив в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна інстанція, до речі погодилась з тим фактом, що порядок обігу віртуальної валюти/криптовалюти Bitcoin нормативно не врегульовано, а тому залишила в силі рішення суду першої інстанції.

В будь-якому випадку, вбачається, що визнати криптовалюту товаром українські суди ще не готові».

Крім того, за його словами, аналогічна ситуація з розгляду судами адміністративних справ, де фігурують криптовалюти. Однак такі справи також одиничні.

В цій справі оскаржувалось повідомлення (податкова консультація) ДФС України про оподаткування ПДВ операцій з криптовалютами.

Забігаючи наперед, зазначимо, що податкову консультацію ДФС України було скасовано, а адміністративні суди, погоджуючись з неврегульованістю питання національним законодавством, застосували європейську судову практику.

Так, у справі Хедквіст проти Швеції, своїм рішенням від 22.10.2015р., Європейський суд (в тексті апеляційного суду помилково зазначено Європейський суд з прав людини) постановив, що операції з біткоїнами та іншими віртуальними валютами на території Євросоюзу не повинні оподатковуватися ПДВ.

Відповідно до постанови Європейського суду, операції з обміну традиційних валют на біткоїни повинні бути вільні від ПДВ, оскільки правила ЄС забороняють стягнення такого податку з операцій з обміну валют, банкнот і монет.

«Насправді, навіть така практика є позитивною, оскільки надає можливість українським судам застосовувати не лише законодавство України (в якому відсутнє будь-яке регулювання цих питань)», 

— вважає адвокат.

Кирило Гарник, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва:

«Що стосується розглянутих судами справ за участю криптовалют, то судам, на мій погляд, зараз нескладно приймати будь-які рішення в умовах відсутності законодавчого регулювання. Наприклад, договір між двома підприємствами про постачання товару, де одна сторона зобов’язується поставити товар, а друга оплатити цей товар в криптовалюті, не матиме юридичної сили. До тих пір, поки законодавець не врегульовує подібного роду правовідносин.

Зараз є два найбільш важливих питання, які належить вирішити парламентаріям:

1. визнати криптовалюту або платіжним засобом, або товаром;

2. запропонувати ефективну модель оподаткування криптовалюти. І тільки в наступну чергу — визначити порядок видобутку (майнінгу) криптовалюти та врегулювати порядок створення і функціонування криптобірж і тд.

Перша країна, яка офіційно визнала біткоїни платіжним засобом, — Японія. Країна з дуже потужною економікою. Упевнений, що і нам необхідно впроваджувати новітні технології (блокчейн) для зміцнення стабільності економічної ситуації. Це шанс для країни, який не можна упустити».

Щодо судової практики з розгляду судами кримінальних справ складається цікава ситуація.

Вадим Колокольніков:

«2017-2018 роки „відзначились“ низкою проведених правоохоронними органами обшуків та вилучень комп’ютерної техніки у осіб, причетних до операцій з криптовалютами (майнерів). За словами правоохоронців, отриману криптовалюту вказані особи конвертували в електронні гроші офіційних платіжних систем, якими в подальшому розпоряджались за власним бажанням».

В усіх судових рішеннях, що викладені в реєстрі, сам майнінг криптовалют чи класичні цивільні операції з криптовалютами (продаж, міна, тощо) — не є предметом судового розгляду.

Криптовалюти чи операції з ними в кримінальних провадженнях є похідними від торгівлі наркотичними засобами, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, ухилення від оподаткування, крадіжок, вимагання, шахрайських дій, ввезення техніки без належного оформлення, тощо.

Тобто, проводячи паралель, в цих кримінальних провадженнях, криптовалюти чи операції з ними використовуються як товар чи засіб платежу, що нічим принципово не відрізняється від аналогічного використання для вчинення кримінальнх правопорушень банківських платіжних карток чи електронних грошей офіційних платіжних систем.

Станом на сьогодні, в реєстрі судових рішень, жодного обвинувального вироку, постановленого відносно осіб, що займаються видобуванням криптовалют — немає.

Навіть в майбутньому, сама можливість доведення правоохоронними органами винуватості таких осіб є під сумнівом, в основному через неврегульованість даного питання.

Тому всі намагання правоохоронців прирівняти майнінг криптовалют до фіктивного підприємництва чи легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, тощо — наразі приречені на невдачу.

До речі, депутат Сергій Рибалка теж вказав на дану проблему: «На жаль, зараз правоохоронні органи безпідставно вилучають у підприємців криптовалюту, техніку та зовнішні носії, і безкарно або просто крадуть їх, або вимагають хабарі. Ринок працює у тіні і кожний підприємець намагається „неформально“ домовитись із силовиками. Але Україні потрібен нормальний прозорий ринок із чіткими та цивілізованими правилами».

Bitcoin та декларування

Держслужбовці, в тому числі нардепи, вже активно декларують біткоїн. Хоча це є скоріше виключення, ніж правило.

Кирило Гарник:

«Прямої заборони на придбання, володіння та розпорядження криптовалюти в Україні немає. Деякі чиновники вже не перший рік вказують в своїх деклараціях криптовалюту. Поки що я не бачу тут проблеми, декларант зобов’язаний вказати все те, що на його думку представляє цінність. Однак, при прийнятті профільного закону ці проблеми можуть виникнути. Закон повинен бути прописаний таким чином, що якщо людина може пояснити і документально підтвердити джерело доходу на придбання крипти, то питань до нього виникати не повинно».

Поки що НАЗК так і не прийняло жодного рішення з приводу необхідності декларування криптовалюти. Так, згідно позиції НАЗК, оскільки криптовалюта не має законодавчого визначення, тому НАЗК прийме рішення щодо питання декларування криптовалют після визначення правового статусу криптовалюти українським законодавством.

«Оскільки крипто-гаманці неможливо ідентифікувати, то відслідкувати, кому належить криптовалюта, неможливо. Тому, декларування криптовалют (крім законного аспекту) можливо розглядати ще в двох напрямах, які не мають відношення до законослухняності.

По-перше — це дає легальну можливість для легалізації набутих коштів та пояснення походження інших матеріальних чи нематеріальних активів.

Наприклад, задекларувавши придбання п’ять-вісім років тому значної кількості криптовалюти (за невелику вартість), з подальшим її продажем, скажімо в 2016 році — такий декларант матиме можливість підтвердити легальність коштів для придбання вже наявних активів.

Само собою, можливість доступу фіскальних чи інших контролюючих органів до крипто-гаманців таких декларантів ми навіть не розглядаємо. Причиною є відсутність у таких органів відповідних повноважень, а також анонімність власників самих крипто-гаманців.

По-друге — це дає легальну можливість приховати майбутні доходи. Наприклад, аналогічно задекларувавши придбання п’ять-вісім років тому значної кількості криптовалюти (за невелику вартість), з подальшим її продажем, скажімо в 2018 році — такий декларант матиме можливість підтвердити легальність коштів для придбання активів в майбутньому», 

— переконаний Вадим Колокольніков.

Bitcoin та оподаткування

Щодо оподаткування біткоїну думки експертів різняться.

Віталій Наконечний:

«В даному випадку оподатковуватись має позитивна різниця між купівлею та продажем (обміном) криптовалюти в момент її конвертації на гроші або товар, послугу. Дана операція повинна оподатковуватися за ставкою 18 % + 1,5% військовий збір.

Але, по суті дохід від криптовалют є пасивним доходом, для якого встановлена ставка 5% податку на доходи фізичних осіб, яка, на мій погляд, є справедливою. Проте, вказану ставку застосувати не є можливим так як в переліку пасивних доходів, закріплених в Податковому кодексі України, дохід, отриманий від операцій з криптовалютою відсутній.

Аналогічний підхід можливо застосувати до суб’єктів господарювання стосовно податку на прибуток підприємств (ставка 18 %) або єдиного податку (ставка 5 %).

Стосовно ПДВ, то операції з біткоїном не є постачанням товарів/послуг, а тому такі операції не можуть оподатковуватися ПДВ. У своєму рішенні у справі „Skatteverket v David Hedqvist“ Суд Європейського союзу дійшов до висновку, що операції з біткоїн звільняються від ПДВ, бо належать до платіжних операцій з валютою, грошовими знаками та монетами».

Кирило Гарник:

«Через велику волатильність біткоїну і всіх альткоїнів найбільш вірним буде оподатковувати тільки прибуток при виведенні коштів в фіат. Однак, слід зазначити, що простежити весь ланцюжок від придбання до виведення не так вже й просто за той, чи інший звітний період. Тому правильним буде подавати декларацію від дати як при покупці, так і при продажу. Це дозволить зафіксувати курс покупки / продажу і уникнути маніпуляцій».