НБУ скаржиться на дії реєстратора. Що не так із цією ситуацією?

Національний банк України втратив актив, який коштуватиме йому багатомільярдних збитків, — зерновий термінал «Бориваж» був виведений з-під застави. Підставою для цього стали судові рішення, які на момент перереєстрації, вже втратили актуальність.

Ситуації, в яких з майном відбуваються незаконні дії, — непоодинокі. І поки найпростіше, що реально можна зробити, — це повідомити власника про зміни, які відбуваються з його майном і захистити його від збитків. Проте, як ми бачимо, навіть Національний банк дізнається про зміни лише через тиждень після того, як вони вступили в силу.

Чому обурюється НБУ?

Якщо не дивитися на політичну складову ситуації, то історія виглядає наступним чином. Питання терміналу «Бориваж» пройшло не одну судову інстанцію. Суди тривають ще з березня 2017 року.

В кінці цього року державний реєстратор вивів з-під застави термінал «Бориваж». Підставою для цього стали два судових рішення першої та апеляційної інстанції. Проте до уваги не взяли остаточне рішення, яке виніс Верховний суд. Воно скасовувало два попередні.

Те, що так сталося, — нонсенс. Державний реєстратор зобов’язаний перевіряти всі судові рішення по справі й спиратися на останнє.

Більше того, інформація про судові справи є відкритою. Перевірити її може не лише реєстратор, але й пересічний громадянин. Достатньо скористатися Єдиним реєстром судових рішень або більш простими та зручними інструментами, наприклад, пошуковиком по судовому реєстру «Бабуся».

Так, якби державний реєстратор витратив одну хвилину свого часу й перевірив всі рішення по справі, він не вчинив би незаконні дії.

Дані про нерухоме майно юридичних осіб теж можуть бути відкритими

Ще три роки тому ми спостерігали подібні історії з реєстраційними даними компаній. Нотаріус чи реєстратор міг спертися на підроблене судове рішення чи підписати документи без присутності власника компанії — і от компанія вже належить іншим людям. Це одна з типових схем, за якою діють рейдери.

Ситуація почала змінюватися з тих пір, як Єдиний державний реєстр компаній став відкритим, а Міністерство юстицій почало надавати АРІ для його аналізу. За останній рік лише Опендатабот надіслав понад 200 тисяч повідомлень про зміни у компаніях. І в деяких випадках це сповіщення означало, що час реагувати на ситуацію: звертатися в правоохоронні органи, суди, медіа.

Те саме можна зробити і з реєстром нерухомого майна. Якби НБУ зміг дізнатися про ситуацію з майном одразу, а не через тиждень після того, як майно вже змінило свій статус, — збитки були б значно меншими.