Податкова, Мінекономіки та МОЗ очолили антирейтинг якості відкритих даних

Опендатабот проаналізував, як змінилася якість державних даних протягом останніх років.

Слідкуємо за відкритістю даних на сторінці Індексу якості відкритих даних в Україні.

Менш ніж наполовину відкриті дані в Україні відповідають міжнародним вимогам. Наразі Індекс якості відкритих даних складає 42,37%. До порівняння, у другій половині 2023 року показник Індексу складав 37,11%.

Вторгнення РФ за один день відкинуло Україну на 6 років у питаннях прозорості та доступності публічної інформації. У перші дні держава закрила реєстри, аби захистити інформацію від ворога.

Після певної перерви деякі держоргани — розпорядники даних — почали публікувати набори, як й до великої війни. Попри це, Індекс відкритих даних в Україні досі не сягнув показників до початку повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, що на початок 2022 року показник Індексу складав 57,6%.

На покращення якості даних та зростання показнику Індексу вплинула публікація таких державних даних:

• Верховна рада України — інформація про народних депутатів, їх активність та майновий стан;
• ДСА — Єдиний державний реєстр судових рішень;
• Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України — Реєстр будівельної діяльності;
• Фонд державного майна — Реєстр корпоративних прав держави у статутному капіталі господарських товариств
• Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей — Реєстр грального бізнесу.

Водночас деякі набори даних перестали оновлюватись та взагалі були закриті:

• ДСА: реквізити для сплати судового збору
• Пенсійний фонд України: дані про платників, що мають заборгованість із платежів до Пенсійного фонду
• Укрпатент: Державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).

Лідерами за якістю даних незмінно залишаються Верховна рада України, ДСА, Мінʼюст та МВС.

Натомість найбільш закритими, попри вимоги 835 Постанови Кабміну, залишаються:

• Державна податкова служба
• Міністерство охорони здоровʼя
• Міністерство економіки.

«За два роки від початку повномасштабної війни держава все ще не створила прозорі та зрозумілі правила роботи для відкритих даних. Закриття інформації як тимчасова міра, яка мала б захищати інформацію від ворога, наразі фактично створює можливості для махінацій та не дає можливості розвиватися економіці країни.

За рік ми досягли прогресу у боротьбі за відкритість даних — наприклад, із вагомим суспільним резонансом було поновлено публікацію Реєстру корупціонерів та декларацій чиновників. Проте серед найбільш важливих реєстрів для бізнесу залишаються закритими податкові борги, ПДВ та єдиний податок», 

— коментує Олексій Іванкін, керівник Опендатаботу.